Напевно, в усіх, хто тренувався/тренується є такі моменти, коли здається що може сьогодні "ну його нафіг?" :-)
Цікаво, а як Ви бореться з такою хандрою?
Помітив, що якщо пропустиш багато тренувань із-за травми, або з іншої причини, то завжди буває дуже, дуже важко знову "розігнатись" та "ввійти в колію", а особливо, якщо тобі вже за 40. Ось мої основні "мотиватори" :
- учні, які приходять до зали та чекають, що тренер також прийде в доджо і тренування буде. Це, напевно, найбільший аргумент "за", щоб зібратись та через "не хочу", "не можу" піти до зали. Тут важливо зібрати сумку, закинути її в авто та зайти до зали, а там уже включаються інші механізми. :-) Після такого тренування йдеш додому з чудовим настроєм, що переборов себе та не підвів своїх учнів.
- Усвідомлення того, що "коли ти спиш - твій суперник тренується". І в одному з поєдинків Ти програєш саме із-за того, що багато спав :-) А якщо без гумору, то якщо вже займаєшся, то не варто кидати, бо з часом тягнутиме "з понеділка" знову і знову до зали.
- Фізична форма. Якщо подивишся на теперішнє покоління молодих людей віком до 30 років, то це жах. Чіпси, кола,пиво, комп'ютер...Що з такого покоління виросте? За своїм фізичним станом треба завжди слідкувати, бо це здоров’я. І шкода. що деколи воно запізно до нас доходить. А доходить через болячки, які вилазять від сидячого/лежачого життя.
- Мета. Завжди треба ставити якусь короткострокову, реальну мету та йти до неї крок за кроком. Якщо в когось є більші амбіції, то я перед такими людьми знімаю капелюха.
- Мої діти, які беруть з мене приклад (я надіюсь). Ми, всі троє "пасани", ходимо до зали та тренуємось разом. Залишилось тільки дружину залучити до тренувань :-)))
- Перегляд поєдинків хороших бійців Кіокуши
Це всі мої "мотиватори". Буду дуже радий почути Ваші, які змушують Вас перебороти поганий настрій, втому та все ж піти до тренувальної зали.
І на завершення один з хороших роликів в Мережі, яке мотивує.
