22 травня 1879 року в Полтаві народився Симон Васильович Петлюра.
Він є однією з найвідоміших постатей української революції початку ХХ століття. Його прізвище для більшовиків стало лайливим словом.
Ще під час навчання проявив свою українську позицію за що згодом був ув’язнений. Напередодні буремних років займався просвітницькою та літературною дільністю. Був активним учасником політичного життя.
Найбільшої слави Симон Васильович здобув як керівник міністерства військових справ Української Народної Республіки і як організатор збройних сил республіки. Після відставки з поста вольовий командир очолив Гайдамацький кіш Слобідської України. Саме цей підрозділ придушував січневе більшовицьке повстання в Києві. Але через змови та інтриги Петлюру знову усунули від командування. Наступним кар’єрним злетом стало його обрання у 1919 році Головою Директорії.
Він відстоював ідею збройної боротьби за незалежність України і не визнавав жодних договірних умов із більшовиками.
Через провал української революції змушений був емігрувати за кордон, де продовжував виконувати обов'язки голови Директорії УНР і Головного Отамана УНР.
25 травня 1926 року Симон Васильович Петлюра був убитий московським агентом. Похований на паризькому цвинтарі Монпарнас. Але й після смерті він муляв очі радянській владі. Тому вона знищувала не лише його родину, а й перетворила його особистість на ще одну страшилку. І навіть нині різноманітні проросійські організації, час від часу, руйнують його могилу.
Для охочих більше познайомитись з постаттю цього діяча рекомендую до перегляду біографічний фільм "Таємний щоденник Симона Петлюри".
