Доброго часу доби!
Сьоднішній пост присвячений катастрофі, що відбулася у Чорнобилі, внаслідок аварії на Чорнобильський АЕС в 1986 році. Раніше я не задавалася питанням Як? і Чому це сталось?, та не що давно я дивилась серіал про цю катастрофу. "Чернобыль: Зона отчуждения" - саме цей серіал наблизив мене до написання вірша.
"Крик крізь час"
Тиша.
Ловлю себе на думці,
Що я там.
Там, що Чорнобиль.
Тиша.
Ловлю себе на думці,
Що я там.
Там, де будинки стоять
Тиша.
Ловлю себе на думці,
Чи може досить гадати
Я просто хочу там побувати,
Пізнати, як це, де життя нема.
А може все не так!
І всі живі,
То просто так ховаються...
Та ні,
радіацією задихаються
Тиша.
Давайте, пам'ятати.
Хто залишився там,
Там що Чорнобиль.
Фото з ліцензією ССО
Автор @ann09k
гарний вiрш)
@vlad12457 дякую))
Молодець) мені сподобався ваш вірш!
@dimayatskiv я рада, що вам сподобалось))
@gemini up!
Привет @ann09k
Отличная статья! Я проголосовал за неё, а также подписался на твой блог.
Надеюсь на взаимную подписку!
Ссылка на мой блог - @jordanuttos
Успехов тебе!
@jordanuttos спасибо за поддержку, подписка))
@ann09k, Поздравляю!
Ваш пост был упомянут в моем хит-параде в следующей категории:
Тема дуже болюча @ann09k. Дякую!
Повністю згодна з вами @ludmila2143, на мою думку, ми не придаємо цьому факту великого значення, а марно. Багато було жертв, безліч людей яких було евакуйовано, не могли зрозуміти чому все сталось. Перші години після вибуху, люди стояли та спостерікали за салютами, в свою чергу вони вдихали свою смерть, не розуміючи наслідків. Гадаючи, що це забава померла велика кількість людей, а Чорнобиль пустить і досі. Люди народять потомство, та Чорнобиль буде холодний та один, як рип'ях у хвойному лісі. І все ж, дякую за ваш коментарій.
Моторошно. Дякую за память.
@oksi-m вдячна за ваш коментарій.