Занурена душа в кохані очі ( Вірш)

  Вона була у вишиванці 

І в посмішку зодягнута була

Рум’янець щік, мов яблука доспілі,

Вона для мене, мабуть, берегла.

 Танцюючи ходила по росі, 

Наповнюючи сміхом все навколо,

Ромашки, що заплетені в косі, 

Така краса запам’ятається любому.

   В очах її жила жага Кохання

Що зігрівала, мов небесне сонце, 

Натхненну душу сповнило жадання 

Від цього неспокійним стало серце.   

  Я виглядав її щомиті 

Хотів торкнутися долонь. 

Зірвав би всі на світі квіти 

Щоб сплела для коси вона вінок.  

 Відтоді мрію я щоночі, 

Про ту, що маревами сну прийшла 

Бо в чисті і кохані очі

Занурена душа моя без зла.    

(вірш @shady - К.О.О)

фото