Розтанула Царівна Снігова
Від дотику палкого весняного...
Я так цьому зраділа! Та бува
У березні хистка Весни дорога!
Але не зупинити плин часу! -
То ж змінюється трохи все довкола...
Я людям на долонях знов несу
Розкриту душу, що не охолола!
Усміхнені обличчя навкруги...
Та очі, як проміння сонця сяють!
І близько так надії береги! -
Надії, що ніколи не вмирає!
Пора казкова нині настає!!! -
Чарує серце розмаїття квітів...
І те кохання, що у мене є,
Дарує крила в небеса злетіти!
Хай кожній жінці доля дасть любов,
Чарівність, щастя, ніжність та принадність!
Щоб від бажання закипала кров,
Та повінню охоплювала радість...
Нехай берізки плачуть навесні! -
В очах жіночих сліз гірких не буде!!!
І щастя, наче у казковім сні,
І день, і ніч їх зустрічає всюди!!!
С теплом души, ваша @tinochka - Валентина Бородай
Изображение из фонда интернета
Ваш пост поддержали следующие Инвесторы Сообщества "Добрый кит":
narin, tinochka, zlata777, zaria, fyyf, vika-teplo
Поэтому я тоже проголосовал за него!
dobryj.kit теперь стал Делегатом! Ваш голос важен для всего сообщества!!!
Поддержите нас:
Благодарю, @dobryj.kit!
@tinochka, талант не отнимешь. Отличные стихи!
Лишь бы не пропить!)))))) Спасибо, Натуль!!!))) Мне приятно, @tusechka, что тебе понравились стихи!