Години тужні розмов з собою:
Про віру і дружбу, про слово, як зброю.
Про те, що було б, якби не так, як сьогодні,
Про вибір, про душу, що без кохання холодна…
Про кроки, про долю, про жалість і щирість,
Про серця мовчання, про прозорість та вірність;
Про шлях нескінченний, що немов би й скінчився
І дивне натхнення не з тим, з ким хотілось.
Про те, чим наповнить міжстіння до стелі…
А години все йдуть… І думки наче з хмелем…
Делюсь с Вами собственными стихотворениями и фотографиями.
Желаю Вам солнца на душе в любую жизненную погоду!
@sonyanka
Привіт! Чудовий вірш
Вітаю і дякую за коментар!)
Будь ласка, використовуйте для української мови тег
#моваБуде простіше шукати українську :-)
Слушна думка. Дякую! Тег додала.
Дякую . Хай щастить !
Навзаєм!