Добрик и Добричка

Однажды вечером, в далеком 2015 году я сочинила сказку. Помогал мне наш домовичок, Айя.

В тот вечер был дождик, уютно потрескивали дровишки в печке. Мы сочиняли с Айей сказку. На конкурс, в лицей.

По заданию конкурса, сказка должна быть на украинском языке. Я ее так Вам и покажу. Но в следущий раз - переведу на русский.

Итак...

Казка – “Добрик і Добричка”

Жили - були на красивій галявині біля лісу чарівні гноми -- Добрик і Добричка.

Вони гарно провели час влітку, але прийшла золота осінь. Друзі зібрали спілі овочі, та смачні фрукти у городі і садку, а в лісі – ягоди. Заготовили багато пахучого і корисного варення.

Коли настало баб є літо, Добрик і Добричка пішли в дрімучий ліс по дрова. Знайшли там величезне сухе дерево і почали пилити, а воно ніяк не піддається. Втомились, маленькі, сіли та й стали думати чим собі зарадити.

Тим часом Добрик почав співати веселу пісеньку, а Добричка – підспівувати. Згодом до них злетілися птахи, які почули красиву пісню. У них утворився дзвінкий оркестр. Та ось щось захрустіло, зашаруділо, одразу було чути, що до них йшов хтось величезний.

Усі поховались і утворилася тиша:

-- Хто тут співає, так гарно, про наш ліс!? – промовив господар хащів, бурий ведмідь. -- Мені дуже сподобалась ваша пісня! Давайте ви будете співати, а я вам чимось допоможу.

Добрик, Добричка та птахи знову заспівали, а ведмідь почав пилити сухе дерево.

Так ведмідь швидко з цим впорався та під веселий спів допоміг малим віднести все додому! Подякувавши велетню, та пригостивши його різними солодощами, гномики щиро попрощались. Вони дуже здивувались і зраділи, бо дерево було міцне і дуже велике. А ведмідь так легко його перепилив!

Коли настала зима, у гномів в хаті було дуже тепло, біля яскравого вогнища, а у барлогу, до ведмедя привезли на санчатах глечик з медом від Добрика і Добрички.

Ця казка повчає нас, що робити працю краще разом, ніж одному.

Мама помогла мне расставить знаки препинания. Мечтала я вместе с домовичком Айей. Результат - победа в конкурсе.

Папа помог сделать картинки.

Это была вторая история про Добрика и Добричку. Самое начало я с Айей сочинили в 2012 году. Тогда мы заняли первое место в младшей школе. Увы, я не могла еще в то время печатать. А рукопись не вернули. Возможно, я ее восстановлю. Из памяти. А если забыла что, то Айя подскажет.

С Вами была просто Настя.