По мотивам произведения:
http://stihi.ru/2009/07/24/3712
Хай лиш одна хвилина...
(Анна Бех)
Хай лиш одна хвилина - та моя,
Коли додолу опустились очі.
Сховати душу мають, доки я
Свої думки переберу пророчі.Мої думки - мої поводирі.
Я з ними вільна. І серед незрячих
У променях ранкової зорі
Побачу навіть, як зоря заплаче...На згарищі согоднішнього дня
Ходжу собі, та попіл тишить кроки...
І на тім світі молиться рідня
За нас живих, і шле думки-пророки.Кружляє щастя, і мого чола
Торкне, бува, коротким поцілунком.
Земля, неначе крихітка мала,
Волає і благає порятунку.
============================
Пусть лишь одна минута...
ИЗ ЦИКЛА "ДРУГИМИ СЛОВАМИ"
Пусть лишь одна минута - но моя,
Когда, поникнув долу, спрячут очи
От мира свет души, покуда я
Из моря мыслей - выберу пророчьи.
Они со мною - как поводыри.
Свободна с ними я. Среди незрячих
В лучах хрустальных утренней зари
Увижу, как сама заря заплачет.
Пожарищем сегодняшнего дня
Иду, но вязнет в пепле звук движенья...
И на том свете молится родня
За нас живых, даря нам откровенья.
Плутает счастье, моего чела
Коснётся редко лёгким поцелуем.
Земля - пылинка в космосе мала,
Рыдает, о спасении тоскуя.
