Чи готові ми заради наступних поколінь стерпіти життя, сповнене випробувань та різких змін подій? Без впевненості в завтрашньому дні. Це як загартує наші тіла й душі, так і виснажить наші життєві сили. І, можливо, на цьому шляху чимало з нас загине. Коли потрібно буде зламати все усталене, бо воно наскрізь згори донизу гниле і не виліковується. Все, абсолютно.
Щоб із попелу відбудувати не сам механізм заради налагодження процесів, а гармонійне суспільство, державу для людей. Утопія? Але так було побудовано достатню кількість могутніх, в свій час, імперій. Єдина їхня біда була в тому, що вони були розраховані на пожирання людських життів заради завойовування нових територій, нових ресурсів.
Чим ми відрізняємось? Ми українці! Хто може нам дорікнути в завойовництві, колонізаторстві? Ніхто. І в будь-кого, у світлі нещодавніх промов деяких президентів, відсутнє будь-яке право вимагати від нашої нації вибачень! Тому ми побудуємо заново, з нуля, з попелу. І в нас вдасться. Проте, чи готові ми втратити на це покоління, навіть декілька? На життя з відпочинком, але без часу на недорозваги, що нав'язані нам; не обов'язково в злиднях, але з розумінням того, що потрібно свої бажання тримати в "рамках", відмовляти у великих речах задля великих звершень. На життя, результатом якого буде міцна держава величних людей. Але вже в тому новому житті, в результаті, ми участі не візьмемо. Тоді по-справжньому житимуть наші внуки та правнуки...
Це не жертва і не приреченість. Ніхто не буде робити з нас ідолів. Ми просто зробимо те, що потрібно саме зараз. Нас мало, але більш ніж достатньо. Тільки сильними та сміливими вчинками можна змінити ситуацію. Скоріше навіть зламати. Чи можна поступово і без різких рухів? Ні. Вже спробували. Завжди хтось нам піднесе брехню і зраду, замотану в щось гарне та обнадійливе. Потрібно знову спуститись на рівень "добре" чи "зле", "хороше" чи "погане". Світ "багатокольоровий". Але ми втратили можливість розбиратись у цій веселці кольорів. Знову потрібно починати з "чорного" та "білого". Так легше, так можна перемогти. Та переможемо.
Але для цього задайте собі питання чи готові Ви?
ой а можно не на мове? переведите на наш кацапский хочется понять о чем гуторите. в целом виже по делу вроде супротив хунты и супостатов
Гугл Вам у допомогу ;) Мої деякі пости навіть французи читають та розуміють )))
Не нравится, не читай
Питання готовності для мене стоїть очевидно я нікуди не подінусь і вірю в майбутнє України . Ті хто не готовий залишили країну і поїхали де інде шукати щастя на чужині. Є ще ті які хочуть поїхати але не мають можливості чи не можуть перебороти страхи.
А є ті які вірять і чекають і нікуди і ні за які гроші чи блага не поїдуть. Хочеться вірити що таких більшість...
Якщо тільки вірити та чекати, то змін не буде. щоб були зміни потрібно ще над цім працювати