Виникнення легендарної "О лента за лентою...."

Надзвичайно цікавою є історія народження популярної української патріотичної пісні „О лента за лентою набої подавай…”.

Вона створена на Жидачівщині 70 років тому та стала улюбленою для сучасних захисників України, адже й сьогодні підіймає бойовий дух українських бійців на Сході України.

Бійці батальйону Нацгвардії імені Героя України генерала Сергія Кульчицького вперше почали її співати на сучасний лад: „О лента за лентою набої подавай, український вояче, в бою не відступай”. З’явились у пісні й слова „москаль атакує наш рідний Донбас”. Пісня миттєво поширилась серед українських бійців, вона лунала і в ході важких боїв у районі Дебальцево, її співають українські військові й під час зустрічей із молоддю в різних регіонах нашої держави. Вона й сьогодні, як і сімдесят років тому, допоможе Україні вистояти у важкій боротьбі за рідну рідну землю й перемогти.

Кілька років тому, 17 серпня 2012 року, у газеті „Новий час” було опубліковано матеріал під назвою „ Василь Заставний („Шершень”) автор музики до пісні „Лента за лентою”.

З публікації дізнаємось, що автором слів пісні є Микола Сорокаліта, який народився в с. Вибранівка Жидачівського району Львівської області, дожив до Незалежності України і помер 30 вересня 1995 року в райцентрі Миколаїв на Львівщині.

Він, вихованець «Просвіти», зріс на традиціях української героїки. Відмовившись зректися своєї національності та перенести метрику з церкви до костелу, був змушений залишити п’ятий клас державної математично-природничої гімназії у Львові. Після цього поринув у громадську роботу. В 19 років був ув’язнений за розповсюдження націоналістичних листівок. Через півтора року вийшовши на волю, став членом ОУН. Потім його кілька разів заарештовували, а в 1939 році поляки запроторили до страшної в’язниці в Березі Картузькій, з якої вийшов після розгрому Польщі. Був у підпіллі. В 1941 році проголошував Акт відновлення Української держави на Жидачівщині (Вибранівці, Бринцях Загірних). Уник гестапівського арешту і з’явився в УПА під псевдом «Люлька». Писав вірші.

З розповіді Сорокаліти стала відома історія виникнення пісні, зокрема й про те, що мелодію до тексту підібрав кущовий провідник Василь Заставний („Шершень”).

Василь Михайлович Заставний народився 1907 року у с. Чижичах Жидачівського району Львівської області. До Організації Українських Націоналістів вступив у 30-х роках ХХ століття. З приходом радянської влади у 1944 році став кущовим провідником ОУН, керуючи підпільною роботою на території кількох сіл тодішнього Новострілищанського району.

Якось повстанцям стало відомо, що окупанти мають намір передислокувати районний центр з Нових Стрілищ у Вибранівку з метою блокування і знищення воїнів УПА. Туди прибули 100 емгебістів. Повстанський провідник вирішив не допустити здійснення цього наміру. В боївці Сорокаліти залишилось лише десять осіб і стільки ж налічувалось у групі самооборони. Їхня несподівана вечірня атака була настільки успішною, що ворог лише хаотично відстрілювався. У цьому бою вдало діяв юнак-кулеметник «Смерека». Уміло маневруючи, він поливав окупантів свинцевим вогнем. Блискуча операція зірвала намір ворога.

Саме тоді підлеглий Заставному самооборонний кущовий відділ та боївка служби безпеки, якою командував М. Сорокаліта, провели бій з енкаведистами, який надихнув до написання пісні.

На постою в лісі біля с. Дев’ятники Жидачівського району М. Сорокаліта написав текст, до якого В. Заставний підібрав мелодію.

Одним із перших випадків виконання цієї пісні зафіксовано 28 квітня 1945 року в бою біля с. Радванці Радехівського району Львівської області, коли кулеметник Антін Шарко -„Гірка” та його амуніційний Володимир Башко-„Цимрина” під час ворожих атак почали співати. Слова підхопили інші повстанці й відбили ворога, а відтак успішно прорвалися з оточення. Згодом „Гірка” за героїчну поставу в цьому бою, за підняття бойового духу піснею „Лента за лентою”, а також за інші вчинки був нагороджений Срібним Хрестом бойової заслуги 2 класу.

У подальшому, в одному з численних боїв тяжко поранений М. Сорокаліта знепритомнів і потрапив до рук емгебістів. Пережив страшні тортури. Був засуджений до кари смерті, потім заміненої на 25-річну каторгу. Термін відбував у концтаборах Кінгіру, на мідних рудниках в Джезказгані, де готував повстання. Втративши здоров’я, в 1957 р. визнаний нездатним до праці. Йому скоротили термін ув’язнення, і він повернувся в Україну. Переїхав у місто Миколаїв на Львівщині.

Слова і музика легендарної пісні були дещо змінені в процесі її побутування. Оригінальний їх варіант до нашого часу не зберігся.

Народний варіант пісні записав з власної пам’яті Євген Гіщинський:

Вже вечір вечоріє,

Повстанське серце б’є.

А лента набої

Поспішно подає.

Приспів:

Ах, лента за лентою –

Набої подавай,

Український повстанче,

В бою не відставай!

На марші цілу нічку,
А в ранку на зорі
Почалися завзяті,
Запеклії бої.

Приспів

А ворог атакує
І преться вже щосил,
Юнак-кулеметник
Їх вправно там косив.

Приспів
Як сонечко сходило,
Утомлений юнак
Упав – він ранений –
На земленьку навзнак.

Приспів
До нього санітарка
Поспішно вже іде,
В обличчя вдивляється,
Його пізнає.

Приспів
Він в неї вдивляється,
А рана запекла,
Біля кулемета –
Дівчина молода.

Приспів
Українські повстанці
Боролись, як могли,
Останні набої
Для себе берегли.

Приспів

„Лента за лентою” стала популярною і в період українського національного відродження та боротьби за Незалежність України. Її майстерно виконує, зокрема, популярний український співак і композитор Тарас Чубай: