Добро, Щастя, Любов, Надія

Добро! До тебе я говорю.
Чому далеко так втікло?
Без тебе бачу я майбутню долю,
Без тебе владарює Зло.
Давно воно тебе прогнало,
І хоча боролось довго ти,
Поразки болючої зазнало,
Бо люди змусили тебе піти.

О Щастя! Давно не бачив я тебе,
Разом із Радістю, сестрою, втікли.
Без вас життя таке тяжке,
А дні… Вони без вас завжди сумні.
Згадайте, як мне ви брали і несли,
Несли в країну, де немає Суму.
Я знову хочу повернутися туди,
Піти від цього щоденного намулу.

Любове! Чому як потяг пролітаєш
Швидко уперед повз мене?
На зупинці лиш на мить ти станеш,
Візьмеш людей і далі мчиш без мене.
А я стою і дивлюся услід,
Як ти тікаєш від мене.
Ще не один довгий рік
Буду чекати на тебе.

Надіє! Лиш ти завжди зі мною
Йдемо разом по життя-дорозі.
І сестриця Віра з тобою.
Не даєте загинуть в незмозі.
Лине до мене ваша підтримка,
Певність у тому, що зможуть прийти,
Вернуться додому без затримки
Ваші заблукані сестра і брати.